знаєш я не бачу світло від зірок
схожі дні вони всі як пісок
летять по вітру та втрачаєтся зв‘язок
немає сил зробити навіть крок
знаєш я втомився від усіх казок
від яких я котру ніч не сплю
в голові немає місця для думок
думав що в них смуток я втоплю
закриваю очі двері на замок
ніч як день без світла і тепла
страх перед грозою коли ти вже змок
дістати з серця всі уламки скла