Roma Tuz Автомат в твоїх руках ти стріляєш по устах

Очі не танули кригою
Вірші не пахнули м'ятою
Вона уві сні говорила
На ранок боролась з безпам'яттю
Струни не грали гармонію
Картини мовчали безсовісно
Їх полонила інсомнія
Шепіт кричав а здавалось що голосно
Йдеш по по по слідах
І може зірве дах
Ром на твоїх вустах
А це всього на всього тільки четверта
Женеш її знову за ґрати
Вона ніби полум'я ватри
Тобі не потрібні театри
А тільки вона така горда і вперта

Автомат в твоїх руках
Ти стріляєш по устах
Моя мила що ти наробила
Та хіба його вина
Що ти його до дна напоїла
Душу спалила до тла

Автомат в твоїх руках
Ти стріляєш по устах
Моя мила що ти наробила
Та хіба його вина
Що ти його до дна напоїла
Душу спалила до тла