Арсен Мірзоян Поцілуй мене придивись

Пахне дитинство кострами
Кругом іде голова
Скріплені просто руками

Зворушливі дружби слова
Є діти ті що не плачуть
Ті що не просять на руки
Є діти ті що не бачать
І слухають в темряві звуки

Поцілуй мене придивись
Кажеш я не той ти не та
Поцілуй мене придивись
Хто там

Я знаю що чорне це колір
У кожного своя межа
Мій еталон просто вроди
Твоя душа
Не бачив я чув, як ти плачеш
Я знаю це навіть на смак
Припини сльози і дай мені руку
Будем слухати в темряві звуки