Golubenko, Sadsvit Дотики і твої губи лишать опіки

Я знову відчуваю тебе тебе
Я знову відчуваю тебе коли згадаю
Дотики і твої губи лишать опіки
Довго шукатиму недоліки
Та знову в пам'яті знайду тебе тебе тебе

Грає нам небо ти зупиниш весь світ
Хай лиш скаже хто небудь де шляхи цих орбіт
Моя тульпа кричить очі знову горять
А вітер люди вулиці все знову тихо мовчить
Час невпинно пливе його ві сні поборов
Ні, я не лишу тебе скільки кроків пройшов
А, може моє життя то є дива-пісні
Забуваю витираючи знов сльози рясні

Давай відкинемо усі формальності
Так просто відірватись від реальності
Нехай у нас уже різні тональності
Та іноді я згадую твої ті