KOLA Колись інші ми були зовсім іншими

Я буду казати тобі
Що ніколи не знатиму біль
Допоки в моїй ти руці
Наш довго триватиме фільм

Я буду казати тобі
Раніш невимовні рядки
Тихесенько у темноті
І голосно до хрипоти

Колись інші ми були зовсім іншими
І словами гострими розрізали простір ми
Зараз інші ми стали зовсім іншими
І словами ніжними побудуєм дім

Безпомічна коли без тебе
Без тебе нічого не личить
Мов пташка, не бачивша неба
Але як з тобою ми вічність

Безпомічна коли без тебе
І не розумію як сталось
Що тепер ти щоденна потреба
А я твоя тиша і галас