Космирак Серед сотні фальшивих слів не почуєш як я просив

KOSMIRAK Серед сотні фальшивих слів не почуєш як я просив

Серед сотні фальшивих слів
Не почуєш як я просив
У небес нам на двох тепла
Ця любов би до щастя не дожила

Скільки вже написано сумних пісень
Про валютний обіг не твоїх кишень
Закривались двері клітки золоті
Пардон чи селеві тут уже вибери ти

Коли закриються завіси і погаснуть лампи
І ти в один з самотніх вечорів в своїй кімнаті
Себе спитаєш так за чим я гналась
І жаль що так поволі ти себе втрачала
Марно у своїх висновках тонути по ночах
І так банально вже звучатиме твій тихий плач
А я і далі за кермом француза
Писатиму про тих кого забути мусив