Memories Avenue, Artem Loik Бузинана

Напишу тобі не треба навіть думати о котрій,
я знаходжу час на тебе навіть сидячи в окопі
Домалюю смску і манюня понесеться
Їм не влучити у мене бо у тебе моє серце

Так багато українок за кордоном пишуть повість
та ти не залишила країну, наче її совість
Ми не встигли одружитись, обвінчатися у храмі
та любов наша відкрита, наче моя рана

Ти одна у мене вірила немислимо безмежно
принесу до твоїх ніг не троянди а незалежність
І десь там за снарядами кулями наче долю я
тримаю твою руку в українській Євпаторії

Скільки мріяли з тобою мирними ночами
у маленькій квартирі були такими багачами
Та багатство наше не дешеве золото рабів
а любов, за яку я вигризав учора бій