Пробирає знов від сумних думок
Ти тепер далеко мов над хатами димок
Та у моїй уяві ми вже поруч сидимо
Навіть коли вимкнуть світло ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло ми не втратимо зв'язок
Коли вимкнуть світло ми не втратимо зв'язок
Хай земля з небом зіткнеться
Врятує нас твоя обітниця
І намертво тобою в сходи вбитий цвях
Бо йдемо вгору разом до кінця ми
І хай нас бурі будні грозами обливають
Хвилі моря ноги нам омивають
Ми далеко знаю що так буває
Сонце засинає за небокраєм
Та душі наші голі в цьому морі із відкритими серцями
Якщо поряд є зла корінь ми з землі його не тягнем
Якщо думи мої хворі приведи мене до тями
Бо в човні одному живемо життя ми